Облаштування нової свердловини на воду необхідно розпочинати відразу після того, як майстри завершать її буріння. Саме тому це питання завчасно обговорюється з компанією, яка надасть ці послуги. Процес облаштування свердловини після завершення її буріння обумовлений проведенням підготовки та безпосереднім налаштуванням механізму подачі води зі свердловини на поверхню, наприклад, до будинку чи господарських угідь для подальшого користування.
Оскільки така робота вимагає досвіду та професійної підготовки, її краще довірити надійним майстрам. Найкраще виконання таких завдань забезпечують ті ж люди, що й проводили буріння. Це обумовлено тим, що вони вже встигли детальніше розібратися з особливостями підземних ґрунтів та водоносного горизонту, а також добре розуміють вимоги щодо подальшої експлуатації свердловини.
Як проводиться облаштування свердловин на воду?
Плануючи провести облаштування конструкції після завершення буріння свердловин самостійно, важливо розуміти, що від результату залежить не лише працездатність мережі, а й якість водозабору.
Вибір обсадних труб для свердловини
Основна функція обсадних труб – додатково зміцнити стінки свердловини, з якої братимуть воду. Вони можуть бути сталевими або пластиковими. Перший тип вважається більш міцним, надійним та рекомендований при роботі з артезіанськими свердловинами. Важливо обирати труби з додатковим антикорозійним покриттям, що дозволить подовжити термін експлуатації установкою при впливі несприятливих факторів.
Пластикові обсадні труби вважаються менш міцними (у порівнянні зі сталевими) і частіше використовуються при буріння свердловин з глибиною не більше 50 метрів. Проте все частіше майстри рекомендують проводити поєднання сталевих та пластикових труб спеціальною різьбою. Особливо це важливо при підвищеній рухливості верхніх ґрунтів.
Важливо! При роботі з пластиковими обсадними трубами стінки свердловини мають бути рівними та з гладкою поверхнею.
Монтаж обсадних труб відбувається після завершення буріння свердловини, тому їх матеріал обговорюється ще до моменту підписання договору та початку самих робіт.
Особливості вибору кесона для облаштування свердловини
Плануючи буріння свердловин у м. Васильків, варто завчасно потурбуватися не лише про обсадні труби, а й вирішити питання щодо:
- кесона, який є спеціальною ємністю або ж камерою (завчасно куплені чи споруджені власними силами) для запобігання замерзанню та засміченню ґрунтовими водами свердловинного обладнання та працюючих систем;
- насоса (поверхневого чи глибинного), робота якого має забезпечувати постачання води з джерела на поверхню шляхом її перекачування;
- гідроакумулятора, що являє собою мембранний бак різного об’єму для підтримки стабільного тиску у систему водопроводу;
- автоматики та манометра, який відображає тиск в системі;
- оголовка, який встановлюють, щоб захистити гирло труби у свердловину від забруднення.
Підбір перерахованого обладнання за технічними параметрами залежить від глибини свердловини, її діаметру та очікуваної продуктивності подальшої експлуатації. Наприклад, у кесоні має бути розміщене все обладнання, що забезпечує роботу системи водопостачання. Зазвичай, розміри камери становлять 2х1,5 м. Це обумовлено тим, що середня глибина промерзання ґрунту складає близько 2 м. Для виготовлення кесона можуть використовуватися різні матеріали, але головне завдання – теплоізоляція.
Кесони можуть бути з пластику або металу, а також самостійно будуватися з бетонних кілець потрібного діаметру. Останній варіант, як правило, вимагає залучення спецтехніки.
