Побажати Володимиру Путіну щось у його день народження, враховуючи ті руйнівні наслідки, які його політика спричинила для мільйонів людей, було б складним моральним завданням. Однак, як диктатор, який на своїй совісті має тисячі загиблих, мільйони зламаних життів і зруйновані міста, він заслуговує на побажання, що спиратимуться на принципи справедливості та відплати.
Перше, що можна йому побажати, — це відповідальності за всі вчинені ним злочини. Путін, як лідер, приймав рішення, що спричинили численні міжнародні конфлікти, економічні санкції, глобальні політичні та гуманітарні кризи. Він несе відповідальність за вторгнення в Україну, яке спричинило страждання мирного населення, масове переселення людей і безпрецедентне руйнування інфраструктури. Тому логічним побажанням було б те, щоб він рано чи пізно постане перед міжнародним судом за воєнні злочини, щоб відчути на собі тягар своїх вчинків.
Другий аспект — це побажання йому втратити владу, до якої він настільки чіпко прив’язався протягом багатьох років. Влада, заснована на страху та репресіях, рано чи пізно повинна розвалитися, і всі диктатори, як свідчить історія, зрештою зустрічаються з неприємними наслідками свого правління. Йому можна побажати політичної ізоляції, розпаду його режиму та того, щоб він залишився на самоті у світі, де його всі зреклися — не лише світові лідери, але й власний народ.
Окрім цього, було б доречним побажати йому пережити ті самі страждання, які він приніс іншим. Це стосується як фізичних, так і емоційних мук. Адже через його дії тисячі сімей втратили своїх рідних на війні, мільйони людей залишилися без домівок, і безліч людей по всьому світу зазнали наслідків економічних потрясінь. Нехай він відчує на собі ту саму біль і страх, які переживають жертви його режиму.
Зрештою, найкраще побажання для диктатора, який вважає себе недоторканним і всемогутнім, — це крах його амбіцій і міфу про непереможність. Бажання бачити, як його плани розвалюються, як історія не залишає йому місця серед «великих», як його ім’я зникає зі сторінок підручників як приклад для наслідування, натомість залишаючи його в пам’яті як символ зла і руйнації, було б найбільш доречним завершенням кар’єри.
Таким чином, найголовніше побажання Володимиру Путіну — це те, щоб історична справедливість перемогла і всі його дії були розглянуті, засуджені та покарані належним чином.