Міжнародний проект “Бібліотека — місце сили!”

На сайті Міністерства культури та інформаційної політики України наведена вичерпна інформація щодо функціонування бібліотек в країні. Бібліотеки України поділяються за значенням на національні, загальнодержавні, республіканські, обласні, міські, районні, селищні та сільські. Важливими національними бібліотеками є:

• Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого;
• Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського;
• Національна бібліотека України для дітей;
• Національна наукова медична бібліотека України;
• Національна історична бібліотека України;
• Одеська національна наукова бібліотека;
• Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України;
• Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника.

Ці бібліотеки є провідними культурними, освітніми та науково-інформаційними закладами державного значення. Вони виконують функції науково-дослідних, методичних та координаційних центрів з питань бібліотекознавства, бібліографознавства та документознавства, беруть активну участь у розробленні та реалізації державної політики в галузі бібліотечної справи.

Національні бібліотеки України мають великі фонди, що включають вітчизняні та значущі зарубіжні наукові документи, задовольняють різноманітні потреби суспільства та сприяють розвитку науки, освіти та культури. Вони також беруть участь у міжнародному співробітництві у формуванні та використанні світових бібліотечних ресурсів. Бібліотечні фонди національних бібліотек України є національним культурним надбанням та перебувають під охороною держави.

Ресурси національних бібліотек вражають своєю величиною: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського налічує близько 15 мільйонів одиниць документів, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого – близько 5 мільйонів, а Одеська національна наукова бібліотека – понад 5 мільйонів.

У сучасних умовах спостерігається тенденція до скорочення кількості бібліотек. На початку 2023 року кількість публічних бібліотек становила 13 486, а на початку 2024 року ця кількість зменшилася до 12 908, з яких лише 3 658 мають статус юридичної особи. Значна частина сільських бібліотек функціонує у приміщеннях, що перебувають у аварійному стані або потребують капітального ремонту, а книжкові фонди часто зберігаються в непридатних для цього умовах.

Реформа децентралізації в Україні та створення територіальних громад привели до того, що 2 074 бібліотеки увійшли до складу територіальних громад.

Під час повномасштабної війни в Україні понад 700 бібліотек зазнали руйнування або знищення. Проте після деокупації багато з них взяли на себе роль лідерів у відновленні громад, ставши місцями сили та натхнення. Цей процес підтримується міжнародним проектом “Бібліотека — місце сили!”, в рамках якого бібліотекарі з деокупованих регіонів відвідують колег за кордоном для обміну досвідом.

Основні активності проекту включають відбір бібліотек із деокупованих міст для участі у візитах до інноваційних бібліотек та культурних центрів за кордоном, проведення онлайн-тренінгів з дизайн-мислення для бібліотекарів, розвиток нових послуг для громад, навчання фандрейзингу та проектній діяльності, а також закупівлю нових книжок та ноутбуків для обраних бібліотек.

Метою проекту є стимулювання розвитку бібліотек, що перебували в окупації, шляхом навчання новим підходам у роботі, впровадження інноваційних послуг для громад, спрямованих на відновлення після окупації, розвиток культури, економіки та ментального здоров’я громадян.

3D пам’ятки є новаторським напрямом у сфері збереження та популяризації культурної спадщини, який активно розвивається в Україні. На сайті Міністерства культури та інформаційної політики України представлена докладна інформація щодо технологій та ініціатив, спрямованих на створення цифрових версій культурних об’єктів.

Створення цифрових копій культурних об’єктів вимагає використання передових технологій, зокрема фотограмметрії, панорамної зйомки та штучного інтелекту. Фотограмметрія дозволяє точно відтворювати тривимірні моделі об’єктів на основі серії фотографій, що робить можливим детальне документування архітектурних пам’яток, скульптур та інших культурних артефактів. Це забезпечує високу точність і збереження найдрібніших деталей, що є критично важливим для реставраційних робіт та наукових досліджень.

Панорамна зйомка використовується для створення інтерактивних віртуальних турів, які дозволяють користувачам досліджувати простори під будь-яким кутом завдяки серії взаємопов’язаних панорамних зображень. Це дає можливість зануритись у віртуальну реальність і оглянути культурні об’єкти з усіх боків, створюючи ефект присутності. Такі тури є ефективним інструментом для популяризації туристичних пам’яток, історичних місць, освітніх закладів тощо.

Штучний інтелект також відіграє важливу роль у створенні 3D пам’яток. Нейронні мережі можуть генерувати тривимірні моделі на основі існуючих фотографій або описів, що дозволяє реконструювати втрачені або пошкоджені об’єкти культурної спадщини. Це особливо актуально для археологічних досліджень та відтворення історичних сцен.

В Україні є кілька провідних організацій, які займаються створенням 3D об’єктів культурної спадщини. Однією з таких є команда SKEIRON, яка вже понад вісім років оцифровує українську спадщину, включаючи такі видатні об’єкти, як Софійський собор та Золоті ворота. Інша організація, ГО “Пікселейтід Реалітіз”, запустила проєкт «Музей Української перемоги», зосереджений на збереженні об’єктів, постраждалих від війни. Компанія AERO3D спеціалізується на лазерному скануванні та створенні віртуальних турів, а проект My Future Heritage зосереджений на оцифруванні матеріальної культурної спадщини та створенні тактильних експозицій для осіб з вадами зору.

Значний внесок у цю сферу роблять також компанії Town Image Studio, Hemo та MEMORYSAVERS. Їхні проекти сприяють збереженню української культурної спадщини, особливо в умовах загрози з боку агресора та природного зносу.

Технології 3D сканування та моделювання мають велике значення для збереження та дослідження культурних об’єктів, роблячи їх доступними для широкої аудиторії. Віртуальні копії пам’яток відкривають нові можливості для освіти, туризму та популяризації культурної спадщини як в Україні, так і за її межами, допомагаючи захищати та зберігати унікальні культурні об’єкти для майбутніх поколінь.

На веб-сайті Міністерства культури та інформаційної політики України представлено детальну інформацію про функціонування бібліотек в Україні. Відповідно до значення, бібліотеки країни поділяються на кілька категорій: національні, загальнодержавні, республіканські, обласні, міські, районні, селищні та сільські.

Ці установи відіграють важливу роль як провідні культурні, освітні та науково-інформаційні центри державного значення. Вони здійснюють науково-дослідну, методичну та координаційну діяльність у сфері бібліотекознавства, бібліографознавства та документознавства. Активно залучаються до формування та реалізації державної політики в галузі бібліотечної справи.

Національні бібліотеки України володіють великими фондами, які включають як вітчизняні, так і значущі зарубіжні наукові документи. Вони задовольняють різноманітні потреби суспільства і сприяють розвитку науки, освіти та культури. Окрім цього, вони беруть участь у міжнародному співробітництві, формуючи та використовуючи світові бібліотечні ресурси. Фонди національних бібліотек є національним культурним надбанням і знаходяться під охороною держави.

Обсяги бібліотечних ресурсів вражають своєю величиною. Наприклад, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського має близько 15 мільйонів одиниць документів, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого — близько 5 мільйонів, а Одеська національна наукова бібліотека — понад 5 мільйонів.

Сучасні реалії свідчать про тенденцію до скорочення кількості бібліотек. На початку 2023 року кількість публічних бібліотек становила 13 486, а на початку 2024 року ця кількість зменшилася до 12 908, з яких лише 3 658 мають статус юридичної особи. Багато сільських бібліотек працюють у приміщеннях, що перебувають у аварійному стані або потребують капітального ремонту. Книжкові фонди часто зберігаються у непридатних для цього умовах.

Реформа децентралізації та створення територіальних громад призвела до того, що 2 074 бібліотеки увійшли до складу територіальних громад.

Під час повномасштабної війни в Україні понад 700 бібліотек були зруйновані або пошкоджені. Після деокупації багато з них стали лідерами у відновленні громад, перетворившись на місця сили та натхнення. Цей процес підтримується міжнародним проектом “Бібліотека — місце сили!”, в рамках якого бібліотекарі з деокупованих регіонів обмінюються досвідом з колегами за кордоном.

Основні заходи проекту включають відбір бібліотек із деокупованих міст для участі у візитах до інноваційних бібліотек та культурних центрів за кордоном, проведення онлайн-тренінгів з дизайн-мислення для бібліотекарів, розвиток нових послуг для громад, навчання фандрейзингу та проектній діяльності, а також закупівлю нових книжок і ноутбуків для обраних бібліотек.

Проект спрямований на стимулювання розвитку бібліотек, що перебували в окупації, шляхом впровадження нових підходів у роботі, інноваційних послуг для громад, відновлення культури, економіки та ментального здоров’я громадян.

3D пам’ятки стають новим напрямом у збереженні та популяризації культурної спадщини в Україні. Міністерство культури та інформаційної політики України докладно описує технології та ініціативи, спрямовані на створення цифрових копій культурних об’єктів.

Для створення цифрових копій використовують передові технології, зокрема фотограмметрію, панорамну зйомку та штучний інтелект. Фотограмметрія дозволяє точно відтворювати тривимірні моделі об’єктів на основі серії фотографій, що є важливим для документування архітектурних пам’яток, скульптур та інших культурних артефактів. Панорамна зйомка створює інтерактивні віртуальні тури, які дозволяють користувачам досліджувати простори під будь-яким кутом через взаємопов’язані панорамні зображення. Штучний інтелект допомагає генерувати тривимірні моделі на основі існуючих фотографій або описів, що дозволяє реконструювати втрачені або пошкоджені об’єкти культурної спадщини.

В Україні працюють кілька провідних організацій, що займаються створенням 3D об’єктів культурної спадщини. Команда SKEIRON понад вісім років оцифровує українську спадщину, включаючи Софійський собор та Золоті ворота. ГО “Пікселейтід Реалітіз” запустила проект «Музей Української перемоги», зосереджений на збереженні об’єктів, постраждалих від війни. Компанія AERO3D спеціалізується на лазерному скануванні та створенні віртуальних турів, а проект My Future Heritage зосереджений на оцифруванні матеріальної культурної спадщини та створенні тактильних експозицій для осіб з вадами зору.

Значний внесок у цю сферу роблять компанії Town Image Studio, Hemo та MEMORYSAVERS. Їхні проекти сприяють збереженню української культурної спадщини, особливо в умовах загрози з боку агресора та природного зносу.

Технології 3D сканування та моделювання відіграють важливу роль у збереженні та дослідженні культурних об’єктів, роблячи їх доступними для широкої аудиторії. Віртуальні копії пам’яток відкривають нові можливості для освіти, туризму та популяризації культурної спадщини як в Україні, так і за її межами, сприяючи захисту та збереженню унікальних культурних об’єктів для майбутніх поколінь.