Кожен мікроорганізм шукає для себе найбільш підходяще середовище проживання. Одні бактерії почуваються комфортно в кислому середовищі шлунка, інші — у стінках сечостатевого тракту, де за певних умов спричиняють розвиток хвороби.
Мікробів, здатних вражати органи сечостатевої системи і передаватися від однієї людини до іншої під час статевого акту, фахівці об’єднали в особливу групу – «збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)».
Фактично, інфекції, що передаються статевим шляхом, є третьою з найпоширеніших груп інфекційних захворювань безпосередньо після ГРЗ та грипу. За даними експертів ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), кожен шостий житель планети страждає на ту чи іншу ІПСШ. Нерідко в одного хворого виявляють 2 і більше захворювання. Тому слідкуйте за своїм здоров’ям та вчасно звертайтеся до лікаря (рекомендуємо перевірятися у фахівців хоча б раз на два роки). А де знайти найкращих лікарів, ми Вам підкажемо. Докладніше за посиланням: https://jmc.org.ua/.
Про які інфекції йдеться?
До числа ІПСШ сьогодні прийнято відносити:
- сифіліс;
- гонорею;
- трихомоніаз;
- хламідіоз;
- уреаплазмоз;
- мікоплазмоз;
- вірус папіломи людини, що проявляється гострими кондиломами області геніталій;
- герпетичне ураження статевих органів.
Збудники цих хвороб досить нестійкі в зовнішньому середовищі, і заразитися ними можна тільки під час інтимного контакту.
Як вони можуть проявлятися?
Крім шляху інфікування, ці захворювання об’єднує схожа симптоматика: зазвичай першою ознакою зараження стає виражений дискомфорт у ділянці зовнішніх статевих органів і всередині сечовипускального каналу, а також піхви у жінок.
З’являються незвичайні виділення, під час сечовипускання (яке нерідко частішає) і після нього пацієнт відчуває біль.
За найбільш гострого і бурхливого перебігу страждає і загальний стан: підвищується температура тіла, з’являється виражений озноб і слабкість. У багатьох випадках вдається пов’язати симптоми хвороби з недавнім новим статевим контактом.
Робіть діагностику вчасно
Нині у статевих інфекцій спостерігається схильність до прихованого перебігу і швидкий перехід у хронічну форму. Але навіть якщо хвороба не проявляє себе, вона призводить до серйозних порушень в органах сечостатевої системи. У жінок порушується структура слизової оболонки шийки матки: розвивається ектопія, яка надалі може переродитися в рак. Запалюються внутрішні органи (слизова оболонки матки, маткові труби, яєчники), що стає причиною розвитку спайкового процесу, утворення кіст, порушень менструального циклу і, зрештою, — безпліддя.
У чоловіків на тлі статевих інфекцій теж може розвинутися безпліддя, тому що проникнення патогенів у передміхурову залозу, сім’яні бульбашки та яєчка спричиняє незворотні їхні зміни. Особливо небезпечний у цьому відношенні вірус папіломи людини.
Крім фертильності, страждає також еректильна функція, погіршується загальне самопочуття і з’являється психологічний дискомфорт. Ураження передміхурової залози і сечового міхура може стати причиною появи болісних симптомів, що нагадують картину простатиту, але практично не піддаються корекції лікарськими препаратами та іншими способами лікування.
Приховані та хронічні хвороби діагностувати набагато складніше, ніж хвороби в гострій стадії. Тому за появи тривожних симптомів необхідно в найкоротші терміни звернутися до лікаря.
Ефективні методи діагностики
Спосіб виявлення збудника хвороби лікар обирає, виходячи з інформації, отриманої в процесі опитування пацієнта та його об’єктивного огляду. У деяких випадках встановити діагноз дає змогу мікроскопічне дослідження свіжих (нативних) мазків, узятих з ділянки статевих органів, а в інших навіть ретельний мікроскопічний аналіз спеціально підготовлених препаратів не дає бажаних результатів. Це може бути пов’язано з тим, що хвороботворний мікроорганізм (патоген) уже проник у клітини сечостатевого тракту, і тому став невидимим для лаборанта.
У цих випадках застосовують більш ефективні методики: наприклад, мазок наносять на поживне середовище і вирощують протягом кількох днів або вивчають після обробки флюоресцентними барвниками (ця методика називається ПІФ). Але золотим стандартом діагностики ІПСШ нині вважається дослідження методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). Це дуже чутливий аналіз, під час якого можуть бути виявлені навіть невеликі фрагменти молекул ДНК.
ПЛР дає змогу виявити і внутрішньоклітинні бактерії (хламідії, уреаплазми, мікоплазми), і віруси (герпесу, папіломи людини). При цьому, застосовуючи спеціальну методику, лаборант може визначити і кількість виявленого збудника. Це відіграє в діагностиці важливу роль, адже за рівнем концентрації бактерій і кількістю вірусу (вірусним навантаженням) лікар обирає оптимальну тактику лікування.
Достовірність результатів аналізу насамперед залежить від техніки забору матеріалу для дослідження і від якості використовуваного обладнання та реактивів. У клініці «JMC» використовуються новітні медичні стандарти та лабораторні технології, завдяки чому ризик діагностичних помилок зводиться до мінімуму. Більш детальну інформацію ви можете знайти на сайті. Посилання на початку статті.
Профілактика — перш за все
Фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я рекомендують усім жінкам і чоловікам репродуктивного віку проходити періодичне обстеження на наявність статевих інфекцій. Рекомендована частота такого обстеження — один раз на два роки.
Довіривши своє здоров’я фахівцям, ви вбережете себе від серйозних проблем і зможете безперешкодно повною мірою насолоджуватися життям.
