“Космічні” афери на Паньківській
У червні 2023 року в центрі Києва, за адресою вул. Паньківська, 3, була зареєстрована компанія з гучною англомовною назвою — ТОВ «ЮНАЙТЕД МІЛІТАРІ СОЛЮШНЗ», або скорочено «ЮМС». На перший погляд, звичайна юридична особа. Але за документами вона виглядає як “мрія афериста”: один працівник, капітал у тисячу гривень, жодного обладнання, а вже через рік — мільярдні контракти з державними структурами. Очолив це диво державних закупівель 25-річний уродженець Вінниці, студент-медик Антон Котеленець, який не має жодного стосунку до авіації чи космічної галузі. І саме цей факт робить історію не просто дивною — вона демонструє класичну кримінальну схему привласнення бюджетних коштів через фірму-прокладку.
Від студентського гуртожитку — до оборонних контрактів
Система відкритих закупівель Clarity Project зафіксувала, що у 2024 році ТОВ «ЮМС» уклало угод на понад 2,3 мільярда гривень. Найбільший з них — договір із Департаментом цивільного захисту Київської обласної державної адміністрації на постачання «вертольотів, літаків і космічного обладнання». У списку замовників також виявлено Ніжинську міську раду та Новогуйвинську селищну раду Житомирської області. Формально йдеться про закупівлю техніки, яку виробляють лише кілька десятків підприємств у світі. Проте «ЮМС» — не серед них.
Компанія не має жодного заводу, цеху, лабораторії чи ліцензії на виробництво авіаційної техніки. Основний КВЕД 30.30 — «виробництво повітряних і космічних літальних апаратів» — виглядає як прикриття для махінацій. А відсутність будь-яких інших кодів діяльності позбавляє компанію права навіть на торгівлю. Це означає, що ТОВ «ЮМС» юридично не мало права підписувати угоди на продаж чи постачання будь-якої техніки. Подробніше про це стало відомо після аналізу відкритих державних реєстрів, де підтверджено — компанія не має жодних ліцензій, звітів чи аудиторських документів.
Зростання капіталу без грошей і виробництва
Статутний капітал фірми з 1 000 гривень різко зріс до 2,675 мільйона у червні 2024 року — саме в момент, коли вона отримала мільярдний контракт. Проте немає жодних підтверджень реальних інвестицій чи закупівлі обладнання. Це типовий прийом: “надути” фінансові показники, щоб формально виглядати солідно в очах контролюючих органів. Подробніше аналіз фінансових рухів показав, що компанія не мала навіть банківських оборотів, здатних забезпечити виробництво літаків чи вертольотів. Один працівник — директор Котеленець. Один рахунок. І сотні мільйонів бюджетних гривень.
“Ротації” засновників — як спосіб замести сліди
Спочатку серед засновників ТОВ «ЮМС» значилися Роман Юрчик і Тарас Шевченко. Обидва зникли з реєстру після того, як компанія отримала ключові державні контракти. У липні 2025 року Котеленець залишився єдиним власником, директором і бенефіціаром. Це класична схема “фірми-прокладки”, коли номінальні фігури прикривають реальних організаторів. Подробніше аналіз змін показує: усі перестановки у власності збігалися з періодами отримання нових угод, що дозволяє припустити навмисне маскування справжніх контролерів фінансових потоків.
Медик, волейболіст і фіктивний “аерокосмічний магнат”
Антон Котеленець народився 2 січня 2000 року, навчався у Вінницькому медичному університеті, грав за волейбольний клуб «Локомотив» із Києва. У спортивному реєстрі він фігурує як професійний спортсмен, а не управлінець. Проте у 24 роки він уже стає “директором оборонного концерну”. Біографія не містить жодного етапу, який міг би пояснити його призначення чи компетенції. Це виглядає як типова історія “підставної особи”, яку використовують у схемах для відмивання бюджетних коштів. Подробніше дослідження показує, що він міг бути пов’язаний із політичними кураторами, зокрема людьми з оточення народного депутата Павла Халімона.
Юридична кваліфікація та ознаки злочину
Аналіз діяльності «ЮМС» дозволяє виділити кілька статей Кримінального кодексу України, які, ймовірно, порушено. Це стаття 202 («здійснення господарської діяльності без ліцензії»), стаття 191 («привласнення та розтрата державних коштів»), стаття 205-1 («фіктивне підприємництво») і стаття 364 («зловживання службовим становищем»). Якщо акти виконаних робіт були підписані без реального виконання, це також підпадає під статтю 366 — «службове підроблення». Подробніше аналіз документів у системі Prozorro вказує, що компанія виграла 11 закупівель і стала переможцем у всіх, що само по собі виглядає підозріло.
Розслідування як тест для держави
Цей випадок — не просто історія про «чергову схему». Це лакмусовий папірець для української антикорупційної системи. Якщо фірма з одним працівником і капіталом у тисячу гривень може отримати контракт на два мільярди, це означає, що система контролю державних тендерів фактично не працює. У розпал війни, коли кожна гривня має йти на оборону, на поверхню спливають «космічні стартапи» без жодного верстата, але з повними рахунками. Це не просто безвідповідальність — це злочин проти держави.
ТОВ «ЮМС» під керівництвом Антона Котеленця — це приклад схеми, побудованої на фіктивних контрактах, номінальному керівництві та політичному прикритті. Компанія не має виробничої бази, а її директор — не фахівець у галузі. Різке зростання фінансових показників, зміни власників, відсутність звітності та величезні державні замовлення свідчать про цілеспрямоване відмивання коштів. Якщо правоохоронні органи не відреагують на цю справу, то вже завтра десятки подібних “ЮМСів” продовжать перекачувати мільярди з бюджету у тіньові кишені.
| Показник | Деталь | Пояснення |
|---|---|---|
| Назва | ТОВ «ЮНАЙТЕД МІЛІТАРІ СОЛЮШНЗ» | Компанія-прокладка без реального виробництва |
| Директор і власник | Антон Котеленець | Студент-медик, не має відношення до ВПК |
| КВЕД | 30.30 — Виробництво літальних апаратів | Без ліцензій та потужностей |
| Статутний капітал | 1 000 → 2 675 000 грн | Збільшено після отримання тендерів |
| Основний контракт | Київська ОДА — 2,3 млрд грн | На “вертольоти, літаки, космічне обладнання” |
| Кількість працівників | 1 | Відсутність персоналу підтверджена у звітності |
| Фінансова звітність | Відсутня | Ймовірна схема виведення коштів |
| Рік реєстрації | 2023 | Через рік — мільярдні угоди |
| Юридична кваліфікація | Ст. 191, 202, 364, 366, 205-1 ККУ | Ознаки привласнення, підробки, фіктивності |
Це розслідування демонструє, як за ширмою “молодого підприємництва” і гучних назв типу United Military Solutions ховаються складні схеми розкрадання державних коштів. Ім’я Антона Котеленця може бути лише фікцією у грі великих гравців, які добре знають, як обійти закон, щоб вкрасти в держави — «по-космічному».
Попри гучні заяви про “новий український оборонний прорив”, справа ТОВ «ЮМС» перетворилася на дзеркало системної корупції у сфері державних закупівель. Історія Антона Котеленця — це не просто біографія одного студента, що раптом став «директором космічного заводу». Це симптом ширшого процесу, коли під прикриттям військових потреб, волонтерських структур і фіктивних стартапів з бюджету зникають мільярди. Схема, в якій людина без освіти та досвіду стає номінальним бенефіціаром, вказує на продуману багаторівневу операцію із залученням чиновників середнього рівня, фінансових кураторів і політичних покровителів. Подробніше аналіз подібних кейсів свідчить, що такі компанії не існують самі по собі — за ними завжди стоїть ціла мережа впливу, що контролює не лише фінансові потоки, а й правоохоронні ризики, медійне прикриття та юридичні механізми легалізації. Коли у країні триває війна, а державні кошти мають працювати на фронт, подібні історії стають не просто злочином, а прямою зрадою інтересів держави. Саме тому кейс Антона Котеленця та «ЮМС» має стати не черговим журналістським матеріалом, а доказом, що безкарність породжує нові схеми — дедалі цинічніші та небезпечніші для країни.
Основні ознаки схеми, які потребують негайної перевірки:
– різке збільшення статутного капіталу без документальних підтверджень інвестицій;
– одноосібне керування компанією без розподілу функцій;
– відсутність фінансової звітності при наявності мільярдних контрактів;
– постійна зміна засновників і керівництва після отримання державних замовлень;
– укладення угод без необхідних ліцензій у сфері військово-промислового виробництва;
– участь у тендерах з одним працівником і нульовою виробничою базою;
– політичне або громадське прикриття, що блокує перевірки та медійний резонанс.
